Кіммерійці, скіфи, сармати

Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму, кочовики - у степах Наддніпрянщини, землероби - у лісостеповій зоні, орачі - між Дніпром і Дністром. Окрім військових походів, скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед, а особливо - рабів скіфи отримували вино, зброю, предмети розкоші.

Скіфи були спадкоємцями стародавньої цивілізації, мали свою міфологію, віру. Особливою пошаною у них користувалися бог вoгню і стихії Табіті, боги неба і землі Апі та Пацай. Скіфи вкрай шанобливо ставилися до могил пращурів. Їхня віра у потойбічне життя зумовила складний поховальний звичай. І сьогодні скіфські кургани в українських степах постають символом колишньої могутності. Найбільш відомі з них - Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль, - у Дніпропетровській області. Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея, пролігши від Дунаю до Дона.

Після цього до середини ІІІ століття н.е. у Північному Причорномор'ї панували сармати. Це були спілки декількох племен - язигів, роксаланів, аланів, які, однак, не мали міцної центральної влади. Основним господарством сарматів було кочове скотарство. Розводили велику рогату худобу, коней, овець. Окрім цього, полювали, ремеслували.

Першим грецьким поселенням на півдні України був о. Березань - Борисфеніда (біля м. Очакова Миколаївської області). Потім, у першій половині VI в. до н.е. на правобережжі Бузького лиману постає Ольвія, на кінець V ст. до н.е. - Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія у Криму, Пантікапей на місці теперішньої Керчі, Фанагорія - на Тамані.

У грецьких містах, де панувала понтійська культура, значна увага приділялася розвитку освіти. Розповсюдженою була література, розвивались історія, театр, музика. Будувалися храми, прикрашені скульптурою, фресками та мозаїкою. В кожному місті карбувалася власна монета.

А протягом ІІІ - ІV ст. під ударами готів і гунів, які виступали проти Римській імперії, античні міста-держави в епоху великого переселення народів фактично припиняють своє існування.

Стремление назад
Случались ли в нашей истории другие подобные подлоги, сложно сказать наверняка. Ведь самозванством или мятежом принято называть только то, что не увенчалось победой. В противном случае это – революция, смена лидера или общественной формации. Да можно как угодно называть такие явления, но суть их останется прежней: стремление присвоить с ...

Политика СССР в отношении азиатских стран
СССР стал проводить все более активную политику в отношении азиатских стран, прежде всего пограничных. Советская дипломатия полагала, что рост национального сознания в Азии и на Востоке дает мощный импульс для расшатывания «основ западного империализма», который неизбежно приведет к победе в Европе социалистической революции. Опираясь ...

Южные и Северные государства (IV-VI Вв).
Вторжение кочевников в Северный Китай открыло новую эпоху, названную в традиционной историографии периодом Нань-бэй чао - Южных и Северных династий. В это смутное время резко обозначилось противостояние Севера и Юга. Разрушения, причиненные кочевниками, междоусобные войны, поборы, голод, эпидемии, обрушившиеся на Север, привели к массо ...