Кіммерійці, скіфи, сармати

Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму, кочовики - у степах Наддніпрянщини, землероби - у лісостеповій зоні, орачі - між Дніпром і Дністром. Окрім військових походів, скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед, а особливо - рабів скіфи отримували вино, зброю, предмети розкоші.

Скіфи були спадкоємцями стародавньої цивілізації, мали свою міфологію, віру. Особливою пошаною у них користувалися бог вoгню і стихії Табіті, боги неба і землі Апі та Пацай. Скіфи вкрай шанобливо ставилися до могил пращурів. Їхня віра у потойбічне життя зумовила складний поховальний звичай. І сьогодні скіфські кургани в українських степах постають символом колишньої могутності. Найбільш відомі з них - Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль, - у Дніпропетровській області. Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея, пролігши від Дунаю до Дона.

Після цього до середини ІІІ століття н.е. у Північному Причорномор'ї панували сармати. Це були спілки декількох племен - язигів, роксаланів, аланів, які, однак, не мали міцної центральної влади. Основним господарством сарматів було кочове скотарство. Розводили велику рогату худобу, коней, овець. Окрім цього, полювали, ремеслували.

Першим грецьким поселенням на півдні України був о. Березань - Борисфеніда (біля м. Очакова Миколаївської області). Потім, у першій половині VI в. до н.е. на правобережжі Бузького лиману постає Ольвія, на кінець V ст. до н.е. - Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія у Криму, Пантікапей на місці теперішньої Керчі, Фанагорія - на Тамані.

У грецьких містах, де панувала понтійська культура, значна увага приділялася розвитку освіти. Розповсюдженою була література, розвивались історія, театр, музика. Будувалися храми, прикрашені скульптурою, фресками та мозаїкою. В кожному місті карбувалася власна монета.

А протягом ІІІ - ІV ст. під ударами готів і гунів, які виступали проти Римській імперії, античні міста-держави в епоху великого переселення народів фактично припиняють своє існування.

Рекрутский набор
Возглавлявший администрацию в Царстве Польском маркиз Александр Велёпольский знал о набиравших силу национально-освободительных и реформаторских движениях и, рассчитывая на союз с «белыми» и умиротворение общественности, провёл ряд либеральных реформ (замена барщины чиншем, равноправие евреев, преобразования в школе). С другой стороны, ...

Основные направления внешней политики России в XVI веке
Основные направления внешней политики XVI в. оформились еще при Иване III: балтийское (северо-западное), литовское (западное), крымское (южное), а так же казанское и ногайское (юго-восточное). В 1507 г. начались военные действия между великим князем Литовским Сигизмундом I и Москвой, результатом которых было заключение в 1509 г. догово ...

Значение хрущевского десятилетия
С каждым днём имя Н.С.Хрущёва исчезало из советской общест­венной жизни, осужденное на политическую смерть. Жил он в изоля­ции на даче. Необходимо заметить, что ни одно из политических те­чений его не поддержало. Причина этому была очень глубо­кой. Н.С.Хрущёв подорвал официальный монополизм, обострив антагонизм между разными политически ...