Більше 55 мільйонів загинуло, більш 100 мільйонів залишилися інвалідами. Сукупні витрати воюючих держав перевищили 900 мільярдів доларів у поточних витратах.Європа до кінця війни забезпечувала собі близько 1/3 необхідного продовольства, не більше половини необхідного рівня виробництва промислових товарів і від 1/4 до 60% сировини. Транспорт був цілком дезорганізований. У Німеччині було знищено 40% житла, у Великобританії – 30%, у Франції – 20%. Промислове виробництво скоротилося більш ніж на третину, порівняно з довоєнним періодом.
До 1948 року ціни у порівнянні з 1937 роком зросли у Великобританії – на 80%, у Бельгії – у 3 рази, у Голандії – у 6 разів, у Франції – у 18 разів, в Італії – у 50 раз. Оскільки під час війни здійснювався всебічний контроль за цінами, не над грошовою масою, основний удар інфляції припав на 1946-48 роки, коли контроль над цінами був ослаблений або зовсім скасований.
Наслідком війни і великим кроком на шляху до відновлення індустріального світового господарства стали міжнародні валютні угоди, підписані у 1944 році представниками 44 країн в американському місті Бреттон-Вудсе.
Тоді ж, у 1944 році, у Бреттон-Вудсе був створений Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), який почав функціонування з 1947 року. Офіційною метою МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом встановлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їхнім дотриманням, надання державам – учасницям коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.
У червні 1947 року Маршалл оприлюднив свій план, що викликав бурхливе погодження європейців, але неоднозначну реакцію в США. Критики стверджували, що реалізація подібного проекту негативно відзначиться на економіці США. Прихильники, головним з яких був Трумен, доказували, що США багаторазово виграє у результаті реалізації цього плану, особливо за рахунок пожвавлення міжнародної торгівлі та інвестицій.
Вливання доларів до економік європейських держав дозволили уникнути гіперінфляції та відновити міжнародну торгівлю та приватні інвестування, тому що більшість місцевих валют на той момент були неконвертовані. Наприклад, інвесторам неєвропейських держав (в основному малися на увазі американські бізнесмени) гарантувалося, що вони у будь-який момент можуть конвертувати прибуток у долари і вивезти.
Карибский кризис.
Вслед за "берлинским кризисом" последовал еще один, на фоне которого события "берлинского кризиса" казались не столь серьезными. Он получил название "карибского", или, как его называют в странах Запада, "ракетного кризиса". Этот кризис поставил мир на грань мировой катастрофы, так как СССР и США, ...
Выводы
В советской исторической науке долгое время приоритет в формировании государства отдавался внутренним социально-экономическим процессам; некоторые современные историки считают, что решающую роль сыграли внешние факторы; однако, представляется, что только взаимодействие как внутренних, так и внешних факторов при недостаточной социально-э ...
Федеральные законы о государственных символах
России
Федеральный конституционный закон "О Государственном гербе Российской Федерации".
Принят Государственной Думой 08 декабря 2000г.
Одобрен Советом Федерации 20 декабря 2000 г.
Настоящим Федеральным конституционным законом устанавливаются Государственный герб Российской Федерации, его описание и порядок официального использова ...



Разделы